Нам здесь жить

(в соавторстве с А. Валентиновым)


Белые буквы бегут по голубизне экрана, врываются в квартиру архары-спецназовцы, ловят убийц Первач-псы, они же "психоз святого Георгия", и звучит в эфире вопль: "Всем, кто нас слышит! Мы - Город, мы гибнем!.."

Читать в библиотеке LitRes

 

Антошка кивнул на монитор:
— Да мы все это знаем. Считай, круглые сутки — на публике...
— С похмелья, — Золотарь чувствовал, что надо остановиться. И не мог. — В драной майке. С глупой рожей. Косноязычные. Раздраженные. Злые. Без тормозов. Случайные. С куцыми мыслями. С идеями-выкидышами. С желаниями, которым не сбыться. С никчемушней болтовней. Круглые сутки на публике. И круглые сутки она вас — нас! — жрет. Аж хруст стоит. Все-таки есть разница между публичностью артиста и публичностью девки...

«Золотарь, или просите и дано будет…»

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди

Рецензия: Елена Сайчук - «Сильные»

Взяла з робочої бібліотеки почитати свіжий роман наших Henry Lion Oldie "Сильные", першим почав читати Сашко. А вийшло це геніально просто. Він хотів космічну фантастику, а у мене бракувало часу довго обирати. Підлітаю до стелажів - туди-сюди очима! - не бачу!.. Або бачу - а всьо не те... І бац! - рідненьке слово "Олді" та обкладинка з богатирями Півночі - з якутами. Хапаю, не роздумуючи.
Вдома вже кажу, наче перепрошую, що не впала в око жодна космоопера чи НФ, а одразу "спіймала" дорогеньких наших "олдєй". Питаю, чи будеш читати? Це новий їхній роман.
Відповідь:
- КАНЄШНА!!!!! О, КАНЕШНА! ДАВАЙ ИХ СЮДААА!!
Питання, хто читатиме першим - відвалилось інерційно :) ))))) .
Я встигла лише встромити свого дивного кирпатого носа з горбинкою у зміст першої сторінки: там був смачний текст - художній, словесне барокко... І я відчула цей смак майже фізично: так пише ЛИШЕ сер Генрі Лайон Олді - вишукано, насичено, гачочками ловлячи читача на обіцянку цікавого продовження непростої історії.
Ох, і вміють же заінтригувати!.. Гарна проза, насправді. Витіювата. Ще одна страва для моєї душі.
А душа - це багато, годувати треба різним, але завжди - якісним ;) . Казки теж мають бути в раціоні - і вони мають бути більше. ніж просто якісні казки, чи не так?
Тому я обираю Олді.

* * *

Читаю нову казку Г.Л. Олді, яку письменники виростили на якутському епосі. Так, вийшло блискуче! Сьогодні, після 2-ї робочої зміни, вийшла о пів на десяту годину ночі на перон метро та й завмерла з тією книгою: не могла закрити її на тому самому місці, де ящір виявився старезною бабцею, що прагнула схарчити боотура Юрюона, головного героя, який спустився у Безодню у пошуках брата. Дочитала розділ, на останніх словах, де юнак кидає голодній божевільній бабці свою торбу з їжею та йде геть і нарешті поклала книгу до кулька. Обернулась - пустий перон... Виявилось, я навіть не зрозуміла, що сіла на лавочку.
Зі мною завжди так, від того дня у дитинстві, коли навчилась швидко читати. А що? Ну, забула я про всіх та час! Я - нічого! Це пусте! Буденщина мого життя!..
Дякую за "Сильних"!
Казки Олді - це шпаринки, через які я можу збігти у світ магії та мрій та відшукати нові землі для власних подвигів. Як добре, Олді, що ви існуєте. Існуйте, будь-ласка, завжди!

Елена Сайчук


Внимание! Приобрести ВСЕ изданные на сегодняшний момент произведения Г. Л. Олди в электронном виде,

а также ряд аудио- и видеодисков Олди можно здесь:

 

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди