Я возьму сам

(3-я книга "Кабирского цикла")


Перед нами - поэма. Ведь аль-Мутанабби, главный герой романа - поэт, пусть даже меч его разит без промаха; а жизнь поэта - это его песня...

Читать в библиотеке LitRes

 

Ну и ладно. Ладно, Глебыч. Заберу я его. Может, ты и прав. Блин, нашло на меня. Сцена эта сволочная, глаза б не видели. Я — в зале. А рядом этот... Скоморох. Зритель, с билетом. Зрит. В самый корень зрит. И на меня косится. Одобряет. Когда я бутылку разбил, даже палец большой оттопырил. Мол, браво. А я ему в ответ кукиш скрутил. Это ж не я — браво. Я — тут, в зале. В партере. А на сцене — шут гороховый. Это он хотел Глебыча — "розочкой". "Миллион, миллион, миллион алых роз..." Подавись своим "браво"! — у меня алиби. Я со стороны смотрел. Из зала. Не дали досмотреть! На самом интересном свет вырубили. И темнота.
Тьма египетская...

«Ваш выход, или Шутов хоронят за оградой»

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди

Рецензия: Елена Сайчук - «Сильные»

Взяла з робочої бібліотеки почитати свіжий роман наших Henry Lion Oldie "Сильные", першим почав читати Сашко. А вийшло це геніально просто. Він хотів космічну фантастику, а у мене бракувало часу довго обирати. Підлітаю до стелажів - туди-сюди очима! - не бачу!.. Або бачу - а всьо не те... І бац! - рідненьке слово "Олді" та обкладинка з богатирями Півночі - з якутами. Хапаю, не роздумуючи.
Вдома вже кажу, наче перепрошую, що не впала в око жодна космоопера чи НФ, а одразу "спіймала" дорогеньких наших "олдєй". Питаю, чи будеш читати? Це новий їхній роман.
Відповідь:
- КАНЄШНА!!!!! О, КАНЕШНА! ДАВАЙ ИХ СЮДААА!!
Питання, хто читатиме першим - відвалилось інерційно :) ))))) .
Я встигла лише встромити свого дивного кирпатого носа з горбинкою у зміст першої сторінки: там був смачний текст - художній, словесне барокко... І я відчула цей смак майже фізично: так пише ЛИШЕ сер Генрі Лайон Олді - вишукано, насичено, гачочками ловлячи читача на обіцянку цікавого продовження непростої історії.
Ох, і вміють же заінтригувати!.. Гарна проза, насправді. Витіювата. Ще одна страва для моєї душі.
А душа - це багато, годувати треба різним, але завжди - якісним ;) . Казки теж мають бути в раціоні - і вони мають бути більше. ніж просто якісні казки, чи не так?
Тому я обираю Олді.

* * *

Читаю нову казку Г.Л. Олді, яку письменники виростили на якутському епосі. Так, вийшло блискуче! Сьогодні, після 2-ї робочої зміни, вийшла о пів на десяту годину ночі на перон метро та й завмерла з тією книгою: не могла закрити її на тому самому місці, де ящір виявився старезною бабцею, що прагнула схарчити боотура Юрюона, головного героя, який спустився у Безодню у пошуках брата. Дочитала розділ, на останніх словах, де юнак кидає голодній божевільній бабці свою торбу з їжею та йде геть і нарешті поклала книгу до кулька. Обернулась - пустий перон... Виявилось, я навіть не зрозуміла, що сіла на лавочку.
Зі мною завжди так, від того дня у дитинстві, коли навчилась швидко читати. А що? Ну, забула я про всіх та час! Я - нічого! Це пусте! Буденщина мого життя!..
Дякую за "Сильних"!
Казки Олді - це шпаринки, через які я можу збігти у світ магії та мрій та відшукати нові землі для власних подвигів. Як добре, Олді, що ви існуєте. Існуйте, будь-ласка, завжди!

Елена Сайчук


Внимание! Приобрести ВСЕ изданные на сегодняшний момент произведения Г. Л. Олди в электронном виде,

а также ряд аудио- и видеодисков Олди можно здесь:

 

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди