Одиссей, сын Лаэрта

(книга из "Ахейского цикла")


Я, Одиссей, сын Лаэрта-Садовника и Антиклеи, лучшей из матерей, внук Автолика Гермесида, по сей день щедро осыпанного хвалой и хулой, - и Аркесия-островитянина, забытого сразу после его смерти; правнук молнии и кадуцея...

Читать в библиотеке LitRes

 

Над головой — небо гнусной, навязчивой голубизны. Хуже, чем глаза младенца! Бесстыже-нагое солнце вместо того, чтобы выжигать глаза (иногда это бывает приятно!), заставляло их слезиться. Экая пошлость! Пришлось опустить вторые, стеклистые веки. Помогло. Заодно пожухла дурацкая зелень травы. Кудрявая радость Адепта! Кстати, насчет "пожухла"... Это веки гасят аляповатую безвкусицу — или начинает действовать мой смертоносный взгляд?
Хотелось бы, но вряд ли.
Рановато.

«Старое доброе Зло» («Архивы Надзора Семерых»)

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди

Рецензия: Елена Сайчук - «Сильные»

Взяла з робочої бібліотеки почитати свіжий роман наших Henry Lion Oldie "Сильные", першим почав читати Сашко. А вийшло це геніально просто. Він хотів космічну фантастику, а у мене бракувало часу довго обирати. Підлітаю до стелажів - туди-сюди очима! - не бачу!.. Або бачу - а всьо не те... І бац! - рідненьке слово "Олді" та обкладинка з богатирями Півночі - з якутами. Хапаю, не роздумуючи.
Вдома вже кажу, наче перепрошую, що не впала в око жодна космоопера чи НФ, а одразу "спіймала" дорогеньких наших "олдєй". Питаю, чи будеш читати? Це новий їхній роман.
Відповідь:
- КАНЄШНА!!!!! О, КАНЕШНА! ДАВАЙ ИХ СЮДААА!!
Питання, хто читатиме першим - відвалилось інерційно :) ))))) .
Я встигла лише встромити свого дивного кирпатого носа з горбинкою у зміст першої сторінки: там був смачний текст - художній, словесне барокко... І я відчула цей смак майже фізично: так пише ЛИШЕ сер Генрі Лайон Олді - вишукано, насичено, гачочками ловлячи читача на обіцянку цікавого продовження непростої історії.
Ох, і вміють же заінтригувати!.. Гарна проза, насправді. Витіювата. Ще одна страва для моєї душі.
А душа - це багато, годувати треба різним, але завжди - якісним ;) . Казки теж мають бути в раціоні - і вони мають бути більше. ніж просто якісні казки, чи не так?
Тому я обираю Олді.

* * *

Читаю нову казку Г.Л. Олді, яку письменники виростили на якутському епосі. Так, вийшло блискуче! Сьогодні, після 2-ї робочої зміни, вийшла о пів на десяту годину ночі на перон метро та й завмерла з тією книгою: не могла закрити її на тому самому місці, де ящір виявився старезною бабцею, що прагнула схарчити боотура Юрюона, головного героя, який спустився у Безодню у пошуках брата. Дочитала розділ, на останніх словах, де юнак кидає голодній божевільній бабці свою торбу з їжею та йде геть і нарешті поклала книгу до кулька. Обернулась - пустий перон... Виявилось, я навіть не зрозуміла, що сіла на лавочку.
Зі мною завжди так, від того дня у дитинстві, коли навчилась швидко читати. А що? Ну, забула я про всіх та час! Я - нічого! Це пусте! Буденщина мого життя!..
Дякую за "Сильних"!
Казки Олді - це шпаринки, через які я можу збігти у світ магії та мрій та відшукати нові землі для власних подвигів. Як добре, Олді, що ви існуєте. Існуйте, будь-ласка, завжди!

Елена Сайчук


Внимание! Приобрести ВСЕ изданные на сегодняшний момент произведения Г. Л. Олди в электронном виде,

а также ряд аудио- и видеодисков Олди можно здесь:

 

Oldie World - авторский интернет-магазин Г. Л. Олди