Рецензии
 
 
 
 
Володимир ПУЗІЙ:
Письменник Олді співає у своєму театрі


 

Можна довго сперечатися з приводу того, стають письменниками чи народжуються, але те, що вагома частина нинішніх "володарів думок" за освітою - не філологи, - це є факт незаперечний. Та й воно на краще: перш, ніж братися за "глагол серцежгущий", треба б сьорбнути трохи життя, бажано - з гущинкою, зсередини кастрюльки.
Теза добродія В.І Ул`янова про кухарку, яка керує державою, нині продемонстрована в нашій країні наочно - на жаль. І усі, хто мав бажання, впевнилися, що все-таки кухарці б варто залишатися на кухні. Але інша справа, коли, скажімо, письменник береться за гітару і на деякий час стає співаком, виконавцем власних пісень. Це завжди як мінімум - цікаво. А якщо до того, як стати письменником, він був театральним режисером...
Двоосібний англієць з харківською пропискою, сер Генрі Лайон Олді (він же - Дмитро Громов та Олег Ладиженський) аж ніяк не перший з російськомовних фантастів, помічений серед "втікачів" у музичний табір. Власні пісні співають - давно, багато і з незмінним успіхом - і Євген Лукін, і Володимир Васильєв, і Юлій Буркін. У того ж таки Буркіна нещодавно вийшов черговий альбом "Метод, или новые песни о второстепенном". (Правда, зазначимо, що зі спеціальними концертами ці та багато інших письменників-фантастів по колишньому СРСР не їздять - але на численних фестивалях та конвентах фантастики співають залюбки).
Втім, проект, який носить солідну назву "Театр Г.Л. ОЛДИ", має кілька суттєвих одмінностей від інших подібних. По-перше, це любительский проект, який зроблено за підтримки професійної музичної студії - тож той, хто розраховує почути лише "проникновенный голос плюс три гитарных аккорда", буде приємно вражений. Музичний супровід, як то кажуть, на рівні.
Але головне на диску під назвою "Я обещаю вам сады..." - першому з проекту "Театр Г.Л. ОЛДИ" - самі поезії. Переважна більшість з них відома читачам Олді по їхнім книжкам: романам "Нам здесь жить", "Я возьму сам", "Маг в Законе", новій "Богадельне" і збірці "Вполголоса". Автор поезій, Олег Ладиженський, - колишній режисер, свого часу він інсценізував навіть "Важко бути богом" братів Стругацьких та поставив їхню ж п`єсу "Жиди міста Петрова". І, звичайно, сценічне минуле дає взнаки: деякі поезії уже при прочитанні викликають враження саме пісень - це все одно, що читати, скажімо, Висоцького: мотив народжується сам собою і потім ще довго не забувається. В деяких читачів це викликало навіть нагальну потребу узяти до рук гітари і зробити з віршів пісні - а дехто, записавши на аудіоносії, надіслав їх письменникам. Як кажуть Олді, до першого диску увійшла лише незначна частина того, що написано і дійсно заслуговує на увагу.
Для запису диску співаки-аматори поз`їздилися до Харкова хто звідки: і з Канади, і з Америки, і з Дніпропетровська. "Любитель - від слова "любити" ", - попереджають на вкладці до диска його творці. Тож, можливо, у когось бувають гучніші акорди чи краще поставлені голоси, але "Театр Г.Л. ОЛДИ" цікавий іншим - щирістю і захопленістю дійством. І захопливістю його для слухача.
На даний момент диск випущено невеличким накладом, який реалізовувався переважно на тому ж міжнародному фестивалі фантастики "Зоряний міст - 2001". Зараз ведуться переговори з видавництвом "ЭКСМО-пресс" (тим самим, де у серії "Нить времен" видають романи Олді), аби в тому ж серійному оформленні видати і диск. Не як доповнення до книжок, а як самостійний продукт, який лежатиме поряд з ними на розкладках і у магазинах. Гадаю, "пробити" цю ідею вдасться, оскільки, з одного боку, Олді завжди діють без зайвого поспіху, але цілеспрямовано; з іншого ж боку, попит і інтерес до диска серед читачів існує давно. Не виключно, що десь через півроку з динаміків якогось авто ми почуємо не "Убили негра" чи "Мальчик хочет в Тамбов", а, наприклад, такі рядки:

О, розы алые в хрустальных гранях вазы -
Закат в плену.
Меняю речи звук, меняю пошлость фразы
На тишину.
Меняю лепет дней, меняю гул эпохи
На краткий миг,
В который, как в ладонь, я соберу по крохе
Весь этот мир.
Меняю дар судьбы, удар судьбы меняю
На плач вдали.
О, я ли вас пойму? поймете вы меня ли?!
Поймете ли...

Володимир ПУЗІЙ
 
 

 

 
 
 



Фантастика-> Г.Л.Олди -> [Авторы] [Библиография] [Книги] [Навеяло...] [Фотографии] [Рисунки] [Рецензии] [Интервью] [Гостевая]




 
 
 

 
Оставьте ваши Пожелания,мнения или предложения!
(с) 1997 - 2001 Cодержание, тексты Генри Лайон Олди.
(с) 1997 Верстка, дизайн Дмитрий Ватолин.
(c) 1997,1998 Верстка, подготовка Павел Петриенко.
(с) 1997 Рисунки Екатерины Мальцевой
(с) 2001 Дизайн Дж. Локхард
Рисунки, статьи, интервью и другие материалы 
HЕ МОГУТ БЫТЬ ПЕРЕПЕЧАТАHЫ
без согласия авторов или издателей.
Страница создана в июле 1997.

 
 

www.reklama.ru. The Banner Network.